25.  Гнаний вітром

1.
Гнаний вітром, прибитий дощами,
Наче жовтий той лист при дорозі,
Був накритий важкими снігами,
Вмирав з болю на лютім морозі.
Раб гріха, раб спокуси, раб смерті,
Я не мав ні тепла, ні спокою,
Лиш прокляття висіли запеклі,
Наче Дамоклів меч наді мною.

Приспів:
/Любий Господи, Божий Сину,
Тебе прошу, будь завжди зі мною,
Щоб в досвідченнях я не згинув,
Щоб міг випити чашу свою. /2 р.

2.
Чорна темрява в сонячнім сяйві —
Що страшніше ще бути може,
Якщо завжди ти третій зайвий,
Якщо чорне на біле схоже?
Лиш тепер я пізнав таємницю,
Всю жорстокість недугу свого —
Просто я був в гріху і темниці,
А тепер я на волі з Богом.

3.
Любий Отче, велику подяку
Я складаю Тобі й Сину Твому.
Світлом Правди розсіяв Ти мряку
І не дав мені згинути в злому.
Ти мій Спас і правдивий мій Вчитель,
Вчитель світла, добра і любові,
Людських душ незамінний Цілитель,
Життя вічне у Святому Слові.