24.  Гляньте, браття, вгору

1.
Гляньте, браття, вгору, в синій небозвід,
На шляхи небесні, на молочний слід.
Сонце, місяць, зорі — хто їх засвітив?
Цю красу Всесильний Бог наш сотворив.

2.
Гляньте, браття, в море, в темний океан,
Що водно хвилює, мов пшеничний лан.
Хто життям глибини морські наповнив?
Твори ті Всесильний Бог наш сотворив.

3.
Гляньте, любі браття, в повітряний світ,
Весело літає там пташиний рід.
Хто орлам, соколам крила приростив?
Дива ті Всесильний Бог наш сотворив.

4.
Гляньте всі навколо, гляньте на братів,
Хто серденькам нашим битися звелів?
Хто спрагу науки й віри в нас вселив?
Все це, браття, Бог дав, Він це сотворив.

5.
Хто всесвіти має у Своїх руках,
Так про сонце дбає, як і про комах,
Той ще більше дбає про дітей Своїх.
Добром наділяє Господь нас усіх.