122.  Ти знаєш, Боже, моє бажання

1.
Ти знаєш, Боже, моє бажання
Молитву чуєш Ти мою.
Ти знаєш серця мого страждання,
Коли я гіркі сльози ллю.

2.
Ти знаєш, Боже, що я бажаю
Не слави, скарбів на землі,
Я цілим серцем Тебе кохаю
З моїх весняних, юних літ.

3.
Сумує серце моє порою,
В устах моїх немає слів.
І я самотній скорблю душею,
Змовкає мій веселий спів.

4.
Ніхто не знає, усім байдуже,
Куди душею лину я.
І хто спитає, і хто потішить,
Коли сумна душа моя?

5.
А я все далі йду за Тобою,
Хай вітер стогне буревій,
Нехай сердито шумить порою,
Я не боюсь, бо Ти — Бог мій!

6.
Цей світ чужий вже мені зробився.
О Боже, Ти зі мною будь,
Бо слабнуть сили і я стомився,
А ще далека моя путь.