107.  Приходжу до саду один

1.
Приходжу до саду один.
Ще троянди вкриті росою.
Чую голос тут — він милує слух, —
Син Божий перед мною.

Приспів:
І Він поруч йде, і мене веде.
Каже Він, що я є Його.
Що за радість там в серце лилась нам! —
Не скажеш в словах цього.

2.
Він мовить, і голос Його
Ллється так, що птахи стихають.
Звук мелодії, що Він дав мені,
Все серце зігріває.

3.
Я б з Ним залишився в саду,
Хоч і ніч уже наступає.
Та Він каже: "Йди", — крізь пітьму біди
Цей голос знов лунає.