101.  Погас вже вогню жар

1.
Погас вже вогню жар.
Сивий дим вкриває світ.
Плач і біль десь никнуть в даль…
Спомин лиш зоставсь з тих літ.

Приспів:
Це християни, це християни,
Єретиками їх називали.
Це християни, це християни,
Ті, котрі грішний світ залишали,
Ті, котрі Правди не відреклися,
Ісуса понад все полюбили,
Спокусам світу не піддалися,
І за це життя своє віддали.

2.
Скільки тіл, людських тіл
На пожарищах висять!
Краплі людської крові
В темних променях блищать.

Речитатив (після першого куплету)
Була ніч, страшна та ніч —
Крик, молитви, проклін, спів…
І озброєна юрба…
В руках меч… На руках кров…
Пройшла ніч страшних тих літ.
Сліди тортур і тут, і там.
Ні, тих молитв не знає світ,
Та я людей тих знаю сам.