10.  В далекій чужині

1.
В далекій чужині скитався раз син,
Засліплений світським багатством марним.
Із серцем незрячим, розуму не мав,
/Бо він свого батька покинув, пропав./2р.

2.
Скитаючись світом, сумуючи сам,
Шукаючи щастя собі тут і там,
Минулося скоро батьківське майно,
/Нема милосердя на горе його./2р.

3.
Не змилосердився над ним тут ніхто,
Всі двері закриті на просьби його.
І бачить він блуд свій, що гріх покохав,
/І плаче, що світ цей його ошукав./2р.

4.
Зродилася думка у серці слабім
І тягне його дуже в батьківський дім.
"Коли б я до батька прийти лиш зумів,
/Я б гріх свій великий йому розповів"./2р.

5.
Додому вертається блудний той син,
З сльозами в очах та із серцем гірким.
І просить він батька і молить в той час:
/"Згрішив я, негідний, прости ще цей раз"./2р.

6.
І глянув, утішився батько старий.
"Мій сину!" І тулить його до грудей.
"Це син мій любимий, пропав був і вмер.
/Хвала Господеві! Живий він тепер!"/2р.