102.  Я давно-давно чекаю

1
Я давно-давно чекаю
На світліший, кращий день
З-поза хмар, тіней, темряви,
Що оточують мене,
На день радісний і світлий,
Що не знала ще земля,
Де побачим царювання
Справедливого Царя.

2
Всі пророки літ минулих
Сяйво бачили здаля
І у Слові прославляли
Славу й велич того дня.
Сплять вони у тих долинах,
По яких так тяжко йшли,
Скоро прийдуть із тріумфом
До Господньої гори.

3
Світ наповнений стражданням,
Чути стогін звідусіль,
Сльози стримати несила,
Дивлячись на смуток, біль.
Це ж бо ніч земна, де плачуть,
Де неправда лиш і зло,
Але ось уже зоріння
Скрізь проміння розлило.

4
Я з надією чекаю
На Месії славний день,
Справедливість запанує,
Правда всюди зацвіте.
Світ мене не переможе,
Як чекаю того дня,
Не привабить він, бо світло
На мій шлях весь час сія.