Warning: file_get_contents(): http:// wrapper is disabled in the server configuration by allow_url_fopen=0 in /home/bibleresources/public_html/scripturestudies.org/wp-content/plugins/morning_devotions/settings.php on line 48
Warning: file_get_contents(http://ip-api.com/json/216.73.216.225): failed to open stream: no suitable wrapper could be found in /home/bibleresources/public_html/scripturestudies.org/wp-content/plugins/morning_devotions/settings.php on line 48
30 Серпня
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі (Матвія 5:16)
Правда не лише в тому, що Господній Помазанець буде на голову вищий від інших, “визначніший від десяти тисяч інших... і увесь – розкіш”, але правдою у великій мірі повинно бути і те, що всі, котрі тісно пов’язані з членами Тіла Христа в теперішньому житті (ще до проголошення Його Царем цілого світу), повинні бути здатні розпізнати велич і благородство характеру тих, кого Господь вибирає на таке почесне місце в справах людей. Вони мають бути здатні пізнати їх як тих, що були з Ісусом, повинні бачити велич їхніх сердець, їхню моральну вищість – повинні розпізнати в них дух здорового розуму. WT '03-206.
30 СЕРПНЯ
Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй (Псалом 37: 3). (Псалом 37:3)
Коли ми думаємо про Господню доброту, обіцяну всьому світу у відповідному для Нього часі – у приємному майбутньому; коли ми оглядаємось і бачимо Його милостиву опіку над тими з давніх часів, хто покладався на Нього, то що можна сказати про себе в цьому Євангельському віці, де у всіх відношеннях ми маємо більшу перевагу над тими, хто жив у давнину і хто житиме у прийдешньому віці, адже ми маємо особливу милість і благословення Господа від знання про Його милостивий план і прийняття до Його родини? Чи ж не слід вважати, що Той, Хто був дбайливим у минулому, Хто з радістю даватиме благословення в майбутньому, готовий і охочий тепер виливати на кожного з нас, Своїх дітей, благословення (особливо духовні) в міру нашої готовності і віри їх приймати? Якщо тоді, коли ми ще були грішниками, Бог полюбив нас настільки, що дав відкуплення, то наскільки більше тепер (коли ми прощені і прийняті до Його родини, прийняті за синів і стали співспадкоємцями з нашим Господом Ісусом на майбутнє) ми можемо сподіватися постійних, день-у-день, благословень і милостей від Господа, якими, як Він запевнив, Йому вподобалося нас обдаровувати? Справді, вірою ми можемо покладатися на Нього, що би не трапилось! Хоча Господь тепер виливає Свій Дух на Своїх слуг і служебниць, вони повинні слідкувати, щоб бути порожнім посудом (порожнім, щоб Він міг наповнити його), і стати “розширеними”, щоб ще більше наповнитися Духом Бога. R3431:5 (Гімн 313).
Я прагну, щоб моєю першою думкою на світанні було: “Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? Я чашу спасіння прийму і прикличу Господнє Ім’я [для благодаті допомоги]! Присяги свої Господеві я виконаю” (Псалом 116: 3-5).
Пам’ятаючи Божественний поклик: “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною” (Псалом 50: 5), постановляю, що сьогодні, при допомозі Господньої благодаті, як святий Бога, буду виконувати мої обіти, продовжуючи працю жертвування мого тіла і його інтересів, щоб осягнути Небесну спадщину у співспадщині з моїм Відкупителем.
Буду старатися бути скромним і щирим зі всіма.
Не буду намагатися задовольняти і шанувати себе, а лише Господа.
Буду обережно вшановувати Господа своїми устами, щоб мої слова могли бути єлеєм і благословенням для всіх.
Намагатимусь бути вірним Господу, Правді, братам і всім, з ким матиму до діла, не лише у великих справах, але й у малих життєвих речах.
Ввіряючи себе Божественній турботі і Провидінню, яке керує всіма моїми інтересами для мого найвищого добра, намагатимусь не лише бути чистим у серці, але й відхиляти від себе всі тривоги, всі невдоволення і знеохочення.
Не буду нарікати, ані ремствувати на те, що? Господнє провидіння може дозволити, тому що
“Віра може твердо покладатися на Нього,Що? би нам не трапилось в житті”.
Пам’ятаючи Божественний поклик: “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною” (Псалом 50: 5), постановляю, що сьогодні, при допомозі Господньої благодаті, як святий Бога, буду виконувати мої обіти, продовжуючи працю жертвування мого тіла і його інтересів, щоб осягнути Небесну спадщину у співспадщині з моїм Відкупителем.
Буду старатися бути скромним і щирим зі всіма.
Не буду намагатися задовольняти і шанувати себе, а лише Господа.
Буду обережно вшановувати Господа своїми устами, щоб мої слова могли бути єлеєм і благословенням для всіх.
Намагатимусь бути вірним Господу, Правді, братам і всім, з ким матиму до діла, не лише у великих справах, але й у малих життєвих речах.
Ввіряючи себе Божественній турботі і Провидінню, яке керує всіма моїми інтересами для мого найвищого добра, намагатимусь не лише бути чистим у серці, але й відхиляти від себе всі тривоги, всі невдоволення і знеохочення.
Не буду нарікати, ані ремствувати на те, що? Господнє провидіння може дозволити, тому що
“Віра може твердо покладатися на Нього,Що? би нам не трапилось в житті”.
Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє. Нехай Твоє панування щораз більше входить у моє серце, а Твоя воля буде виконана в моєму смертному тілі. Покладаючись на підтримку обіцяної Тобою благодаті допомагати через Ісуса Христа, нашого Господа, в кожній потребі, складаю цей обіт.
Щоденно буду пам’ятати перед Престолом Небесної благодаті про загальні інтереси праці жнива і особливо про частку, якою я сам маю привілей втішатися в цій праці, а також про дорогих співробітників, де б вони не знаходились.
Обіцяю ще старанніше, якщо можливо, ще ретельніше перевіряти мої думки, слова і вчинки з метою бути більш придатним до служби Тобі і Твоїй дорогій черідці.
Обіцяю Тобі, що буду на осторозі, щоб протистояти всьому, що близьке до спіритизму та окультизму, і, пам’ятаючи, що є лише два пани, буду всіма розумними шляхами опиратися пасткам, які походять від противника.
Далі обіцяю, що, за винятком згаданого нижче, буду всякого часу і на кожному місці поводитись наодинці з ким-небудь з протилежної статі так само, як поводився б з ним привселюдно – в присутн
ості зібрання Господнього народу.І наскільки це розумно і можливо, буду уникати знаходитись в одній кімнаті наодинці з ким-небудь з протилежної статі, хіба що двері в кімнату будуть широко відчинені.
Винятки у випадку братів – дружина, діти, матір і тілесні сестри; у випадку сестер – чоловік, діти, батько і тілесні брати.
Щоденно буду пам’ятати перед Престолом Небесної благодаті про загальні інтереси праці жнива і особливо про частку, якою я сам маю привілей втішатися в цій праці, а також про дорогих співробітників, де б вони не знаходились.
Обіцяю ще старанніше, якщо можливо, ще ретельніше перевіряти мої думки, слова і вчинки з метою бути більш придатним до служби Тобі і Твоїй дорогій черідці.
Обіцяю Тобі, що буду на осторозі, щоб протистояти всьому, що близьке до спіритизму та окультизму, і, пам’ятаючи, що є лише два пани, буду всіма розумними шляхами опиратися пасткам, які походять від противника.
Далі обіцяю, що, за винятком згаданого нижче, буду всякого часу і на кожному місці поводитись наодинці з ким-небудь з протилежної статі так само, як поводився б з ним привселюдно – в присутн
ості зібрання Господнього народу.І наскільки це розумно і можливо, буду уникати знаходитись в одній кімнаті наодинці з ким-небудь з протилежної статі, хіба що двері в кімнату будуть широко відчинені.
Винятки у випадку братів – дружина, діти, матір і тілесні сестри; у випадку сестер – чоловік, діти, батько і тілесні брати.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
Лиш на мить закрийте очі на всі сцени нужди і горя, деградації і смутку, які ще панують з причини гріха, й уявіть собі славу досконалої землі. Немає жодної плями гріха, жодної прикрої думки, жодного недоброго погляду чи слова, що псували би гармонію та мир досконалого суспільства. Любов, що переповнює кожне серце, зустрічає такий самий відгук у кожному іншому серці, а кожний вчинок відзначається доброзичливістю. Вже не буде хвороби, не буде болю ні страждання, ані жодного признаку розпаду – не буде навіть страху чогось такого. Згадайте собі всі приклади порівняного здоров’я і краси людського тіла та рис, які вам колись приходилось бачити, і знайте, що досконала людська природа буде набагато гарнішою. Внутрішня частота, розумова і моральна досконалість відзначатимуть та звеличуватимуть кожне сяюче обличчя. Таким буде земне суспільство. А всі сльози тих, що зазнали втрат, будуть витерті, коли таким чином вони усвідомлять завершення праці воскресіння (Об. 21: 4).
І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
