Warning: file_get_contents(): http:// wrapper is disabled in the server configuration by allow_url_fopen=0 in /home/bibleresources/public_html/scripturestudies.org/wp-content/plugins/morning_devotions/settings.php on line 48
Warning: file_get_contents(http://ip-api.com/json/216.73.216.187): failed to open stream: no suitable wrapper could be found in /home/bibleresources/public_html/scripturestudies.org/wp-content/plugins/morning_devotions/settings.php on line 48
11 Червня
Браття, я себе не вважаю, що я досягнув (Филип’ян 3:13)
Якщо хто-небудь вважає, що він досягнув задовільного духовного стану, то від цієї миті він може відраховувати початок свого духовного занепаду. Жодні теперішні надбання не можуть задовольняти щирого послідовника Христа, котрий старанно намагається наслідувати досконалий зразок. Самозаспокоєння приходить тоді, коли ми відвертаємо свої очі від Христа, адже доки ми уважно дивимось на цей зразок, нам завжди явні наші недоліки. І якщо в гордині серця ми втрачаємо їх з-перед очей, то вони лише стають більш помітними для інших. Християнин повинен знаходити задоволення лише в усвідомленні свого постійного зростання на подобу Христа. WT '95-250.
11 ЧЕРВНЯ
А ви свідки того (Луки 24: 48). (Луки 24:48)
Апостоли як свідки повинні були розповідати не тільки про непорочне народження Відкупителя, не тільки про Його святе, самовіддане життя, не тільки про воскресіння нашого Господа, не тільки про Його вознесіння, але й про Його відповідне приготування, щоб бути Відкупителем, про виконання Ним усіх вимог Закону, про те, що Він живий навіки, щоб допомагати тим, хто приходить до Отця через Нього. Як вірно апостоли виконали свою місію! Апостол Павло говорить, що вони дійсно не ухилялися об’являти всіляку раду! Світська мудрість могла натякати, що визнання Господа і Учителя, страченого як злочинця, буде їх компрометувати і всіляко заважати далі збирати послідовників для свого Провідника. Але ці вірні свідки не радилися з плоттю та кров’ю, що їм проповідувати, а просто розповідали історію з усіма подробицями, не обминаючи навіть подробиць про Петра, Юду і про те, як вони сперечалися, хто з них буде найбільшим і т. п. Правда в тій простоті, в якій Бог задумав її передати, відкрито спливає на нас із Біблійних сторінок. R3911:3 (Гімн 23).
Я прагну, щоб моєю першою думкою на світанні було: “Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? Я чашу спасіння прийму і прикличу Господнє Ім’я [для благодаті допомоги]! Присяги свої Господеві я виконаю” (Псалом 116: 3-5).
Пам’ятаючи Божественний поклик: “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною” (Псалом 50: 5), постановляю, що сьогодні, при допомозі Господньої благодаті, як святий Бога, буду виконувати мої обіти, продовжуючи працю жертвування мого тіла і його інтересів, щоб осягнути Небесну спадщину у співспадщині з моїм Відкупителем.
Буду старатися бути скромним і щирим зі всіма.
Не буду намагатися задовольняти і шанувати себе, а лише Господа.
Буду обережно вшановувати Господа своїми устами, щоб мої слова могли бути єлеєм і благословенням для всіх.
Намагатимусь бути вірним Господу, Правді, братам і всім, з ким матиму до діла, не лише у великих справах, але й у малих життєвих речах.
Ввіряючи себе Божественній турботі і Провидінню, яке керує всіма моїми інтересами для мого найвищого добра, намагатимусь не лише бути чистим у серці, але й відхиляти від себе всі тривоги, всі невдоволення і знеохочення.
Не буду нарікати, ані ремствувати на те, що? Господнє провидіння може дозволити, тому що
“Віра може твердо покладатися на Нього,Що? би нам не трапилось в житті”.
Пам’ятаючи Божественний поклик: “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною” (Псалом 50: 5), постановляю, що сьогодні, при допомозі Господньої благодаті, як святий Бога, буду виконувати мої обіти, продовжуючи працю жертвування мого тіла і його інтересів, щоб осягнути Небесну спадщину у співспадщині з моїм Відкупителем.
Буду старатися бути скромним і щирим зі всіма.
Не буду намагатися задовольняти і шанувати себе, а лише Господа.
Буду обережно вшановувати Господа своїми устами, щоб мої слова могли бути єлеєм і благословенням для всіх.
Намагатимусь бути вірним Господу, Правді, братам і всім, з ким матиму до діла, не лише у великих справах, але й у малих життєвих речах.
Ввіряючи себе Божественній турботі і Провидінню, яке керує всіма моїми інтересами для мого найвищого добра, намагатимусь не лише бути чистим у серці, але й відхиляти від себе всі тривоги, всі невдоволення і знеохочення.
Не буду нарікати, ані ремствувати на те, що? Господнє провидіння може дозволити, тому що
“Віра може твердо покладатися на Нього,Що? би нам не трапилось в житті”.
Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє. Нехай Твоє панування щораз більше входить у моє серце, а Твоя воля буде виконана в моєму смертному тілі. Покладаючись на підтримку обіцяної Тобою благодаті допомагати через Ісуса Христа, нашого Господа, в кожній потребі, складаю цей обіт.
Щоденно буду пам’ятати перед Престолом Небесної благодаті про загальні інтереси праці жнива і особливо про частку, якою я сам маю привілей втішатися в цій праці, а також про дорогих співробітників, де б вони не знаходились.
Обіцяю ще старанніше, якщо можливо, ще ретельніше перевіряти мої думки, слова і вчинки з метою бути більш придатним до служби Тобі і Твоїй дорогій черідці.
Обіцяю Тобі, що буду на осторозі, щоб протистояти всьому, що близьке до спіритизму та окультизму, і, пам’ятаючи, що є лише два пани, буду всіма розумними шляхами опиратися пасткам, які походять від противника.
Далі обіцяю, що, за винятком згаданого нижче, буду всякого часу і на кожному місці поводитись наодинці з ким-небудь з протилежної статі так само, як поводився б з ним привселюдно – в присутн
ості зібрання Господнього народу.І наскільки це розумно і можливо, буду уникати знаходитись в одній кімнаті наодинці з ким-небудь з протилежної статі, хіба що двері в кімнату будуть широко відчинені.
Винятки у випадку братів – дружина, діти, матір і тілесні сестри; у випадку сестер – чоловік, діти, батько і тілесні брати.
Щоденно буду пам’ятати перед Престолом Небесної благодаті про загальні інтереси праці жнива і особливо про частку, якою я сам маю привілей втішатися в цій праці, а також про дорогих співробітників, де б вони не знаходились.
Обіцяю ще старанніше, якщо можливо, ще ретельніше перевіряти мої думки, слова і вчинки з метою бути більш придатним до служби Тобі і Твоїй дорогій черідці.
Обіцяю Тобі, що буду на осторозі, щоб протистояти всьому, що близьке до спіритизму та окультизму, і, пам’ятаючи, що є лише два пани, буду всіма розумними шляхами опиратися пасткам, які походять від противника.
Далі обіцяю, що, за винятком згаданого нижче, буду всякого часу і на кожному місці поводитись наодинці з ким-небудь з протилежної статі так само, як поводився б з ним привселюдно – в присутн
ості зібрання Господнього народу.І наскільки це розумно і можливо, буду уникати знаходитись в одній кімнаті наодинці з ким-небудь з протилежної статі, хіба що двері в кімнату будуть широко відчинені.
Винятки у випадку братів – дружина, діти, матір і тілесні сестри; у випадку сестер – чоловік, діти, батько і тілесні брати.
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
Лиш на мить закрийте очі на всі сцени нужди і горя, деградації і смутку, які ще панують з причини гріха, й уявіть собі славу досконалої землі. Немає жодної плями гріха, жодної прикрої думки, жодного недоброго погляду чи слова, що псували би гармонію та мир досконалого суспільства. Любов, що переповнює кожне серце, зустрічає такий самий відгук у кожному іншому серці, а кожний вчинок відзначається доброзичливістю. Вже не буде хвороби, не буде болю ні страждання, ані жодного признаку розпаду – не буде навіть страху чогось такого. Згадайте собі всі приклади порівняного здоров’я і краси людського тіла та рис, які вам колись приходилось бачити, і знайте, що досконала людська природа буде набагато гарнішою. Внутрішня частота, розумова і моральна досконалість відзначатимуть та звеличуватимуть кожне сяюче обличчя. Таким буде земне суспільство. А всі сльози тих, що зазнали втрат, будуть витерті, коли таким чином вони усвідомлять завершення праці воскресіння (Об. 21: 4).
І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
